общественно-политическая

Дорогие друзья!

В мае 2008 года на досрочных выборах я баллотировалась на должность мэра Киева.

Я много лет занимаюсь общественной и организационной работой, руковожу коллективами людей. И чувствую в себе силы принести пользу Киеву и киевлянам на этой должности.

В своей предвыборной программе я указала, что являюсь лидером еврейского движения. Многие мои знакомые удивлялись моей инициативе, они убеждали меня, что еврей не может стать мэром Киева. Я старалась сломать этот стереотип. Моя цель – доказать, что представитель еврейского народа имеет право быть мэром Киева. Еврейский народ сделал много для Киева и для Украины в целом. Поэтому я хочу, чтобы мы объединились и вместе пришли к этой цели.

В случае объявления выборов я и моя команда будем снова бороться за пост мэра Киева и места в Киевраде.

За время прошедшее после выборов 2008 года я усилила свою команду, мы готовы работать в Киевраде.

Надеюсь на Вашу поддержку!

С уважением,

Ваша Элеонора Гройсман

________________________________________________

http://president.com.ua/

Аналитика. Мнения 19.04.2008

“Темні” вибори Київського міського голови

Аналіз нерівних можливостей кандидатів на посаду Київського міського голови під час виборчого процесу до позачергових виборів, що призначені на 25 травня 2008 року.

“Темні” вибори Київського міського голови. Як професійний журналіст, я хочу об єктивно висловити свою точку зору про хід виборчого процесу позачергових виборів, що призначені на 25 травня 2008 року. А також суб єктивно проаналізувати рівність потенційних можливостей бути обраним згідно Конституції України та Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, як кандидат на посаду Київського міського голови, зареєстрований під номером 16 постановою територіальної виборчої комісії від 13 квітня 2008 року.

До відома “зацікавлених осіб”. Під час виборів міського голови всі учасники виборчого процесу повинні керуватися Законом України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”.Процитую статтю 53 цього закону: “Загальний порядок використання засобів масової інформації. Передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу рівних умов та можливостей в порядку, передбаченому цим Законом. Висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності, у тому числі в інтерв”ю, дискусіях та дебатах, а також інформаційних повідомленнях, у програмах новин і поточних подій має здійснюватися на засадах об”єктивності, неупередженості та збалансованості”.

Читаючи пресу та інтернетсайти, ми бачимо необ”єктивність в поданні інформації при освітленні персон-учасників виборчого процесу. На сайті “Український вибір” деякі кандидати в мери представлені обличчям до народу. Всі вони розміщені в алфавітному порядку й дивляться на глядача з фотографій. Ось цей список “обраних”. Це Бенкендорф Є.А.,Горбаль В.М.,Гуцол М.В.,Данілін М.О.,Жовтяк Є.Д.,Катеренчук М.Д.,Клічко В.В., Курикін С.В.,Пабат О.В.,Пилипишин В.П., Омельченко О.О.,Турчинов О.В.,Тягнибок О.Я.,Черновецький Л.М. Ці ж самі обличчя чергуються й зверху вебсторінки, куди глядач звертає найбільшу увагу. Після списку “великих” йдуть знову ж таки в алфавітному такі ж самі зареєстровані тервиборчкомом кандидати на посаду київського міського голови, але вже прості смертні. На яких звертати увагу глядачеві не потрібно. Всі вони зображені у вигляді однакових чорних чоловічих фігур. Серед них і я. Чесно кажучи, мені подобається моя жіноча стать й моє привабливе обличчя. Й не подобається бути представленою користувачам інтернету у вигляді чорного чоловіка незрозумілої комплекції й віку. Може моєї фотографії просто не було у адміністраторів сайту “Український вибір”? Й не було де взяти? Так ні. Я так само, як і “обрані” кандидати здавала фотографію в тервиборчком. На моєму персональному сайті є також моє фото. Нарешті, до мене можна було б звернутися із проханням надати фотографію для сайта. Але чомусь це не вважалось на потрібне.

Преса постійно виділяє “елітних” кандидатів. Й очорнює інших кандидатів, які законно мають такі ж самі конституційні права бути обраними на посаду київського міського голови. В “Столичных новостях” 15 квітня, автор статті “Игра в “МЭРКИ” Сергей Ковтуненко визначив першу п ятірку лідерів. В цю п ятірку. На думку автора, увійшли: Черновецький, Кличко, Омельченко, Турчінов, Пилипишин. Всі інші “115 кандидатов – либо однофамильцы лидеров гонки, либо “пешки” в чьей-то закулисной игре по “размыванию” голосов, что нередко одно и то же”. “Почти 150 сантиметров избирательного бюллетеня может свести с ума даже самого ретивого и принципиального пенсионера, для которого время означает лишь одно: перспективу встречи с Богом”… “Подобный расклад может из любого важного дела сделать фарс”. А мэры – кто? Далі йдуть цікаві факти з історії про корів, давно померлих та інше: “Мировая практика выборов градоначальников имеет ряд курьезных случаев, когда в списках кандидатов на пост мэра попадались… не только люди. Так, в 1987 году в американском городке Гленн-Фоллз среди тех, кто баллотировался на пост мэра, оказалась корова по кличке Мэри. Она, конечно, не выиграла, но наивные американцы этого небольшого провинциального местечка дали ей почетное третье место”.

Й нарешті підсумок автора : “Так что выборы в Киеве – это еще не полный “абзац”, если брать в расчет “мировой масштаб”. Чесно кажучи, мені не сподобалось відведене для мене місце серед сірої маси 115-ти ні то людей, ні то корів, що заважають “нормальному” виборчому процесу. Якось знову на рівні можливості, що повинні надати всім кандидатам, зовсім не схоже.

А ось нарешті знайшла й особисто про себе: “Также среди кандидатов – режиссер Егор Бенкендорф, лидер ВО “Свобода” Олег Тягныбок, представитель Блока Литвина Виктор Пилипишин, экс-мэр, народный депутат Александр Омельченко, киевская “повитуха”, автор книги “Домашние роды” Элеонора Гройсман “. Цікаво, хто й чому вирішив приліпити мені саме такий ярлик? Й навіщо? Мабуть, для того, щоб я менше асоціювалася у потенційних виборців з достойною кандидатурою на посаду київського міського голови.

Щоб прояснити хто я , наведу уривок із своєї автобіографії. Освіта вища. 1990-1995р.р. навчалася в Інституті журналістики Київського Університету ім. Т.Г. Шевченка. За спеціальністю-журналіст. З 1993року – до теперішнього часу обіймаю посаду Президента громадської організації “Група підтримки екологічного усвідомлюваного батьківства “Фенікс”, м. Київ. Займаюсь культурно-просвітницькою діяльністю в Україні та за її межами. Я є автором п яти книжок з материнства й дитинства, десятків публікацій в пресі та тематичних виданнях, беру участь в якості експерта в теле й радіопередачах. Маю чисельні грамоти й подяки Держадміністрацій м. Києва за великий особистий внесок у розвиток підростаючого покоління . Я є членом Спілки журналістів України. Я створила й очолюю Сімейний клуб “ЭЯ”. Він працює в трьох районах м. Києва. Напрямки його діяльності:курси з усвідомлюваного батьківства, заняття з всебічного розвитку дітей.

Я є засновником журналу “Спецназ для родителей”. Обрана заступником Голови єврейської громади м. Корсунь-Шевченківського. Очолюю програми з захисту громадянських прав євреїв України.

З вище написаного зрозуміло, що читачеві спотворюють факти відносно моєї кандидатури. Чому так? Цим порушуються мої законні права. Дізнавшись, що я балатуюсь в мери Києва, різні люди, як знайомі, так і не знайомі, мені неодноразово говорили, що мером Києва не може бути єврей.

Я хочу зламати цей стереотип. Я киянка в 13 поколінні. Мої далекі предки й мої батьки дуже багато корисного зробили для нашого рідного міста. Вся історія мого роду й моє життя невідривні від Києва. Поясніть мені , що таїть в собі вислів, який я неодноразово чую з початку передвиборної кампанії: “Хіба вже євреїв беруть в мери?” Хіба ми кандидати іншого сорту?

Закон регламентує загальне виборче право: Будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та цим Законом”, стаття 3, частина 5 Закону України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. З вищеозначеного зрозуміло, що хід виборчого процесу не є демократичним. Якщо ми хочемо жити в демократичному суспільстві, всім громадянам потрібно діяти згідно Конституції й Законів України. А на ЗМІ лежить дуже велика відповідальність за об активність висвітлення передвиборної кампанії на шпальтах своїх видань.

Гройсман Елеонора Наумівна

Дата публикации: 19-04-2008 (588 Прочтено)