Елеонора Гройсман про закон про амністію в Україні у новій редакції

Спірні питання у новій редакції Закону “Про застосування амністії в Україні” та шляхи їх вирішення обговорено під час круглого столу в Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У заході взяли участь народні депутати, представники Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури, Державного департаменту з питань виконання покарань, Верховного Суду, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Спілки адвокатів, провідні вчені, представники громадських організацій.

Від Української незалежної ради єврейських жінок були присутні Гройсман Елеонора та Токарь Олександр.

Голова Комітету Віктор Швець, відкриваючи дискусію, зазначив, що “круглий стіл” є продовженням роботи Комітету з підготовки законопроекту про внесення змін до Закону “Про застосування амністії в Україні” (реєстр. №4179) до розгляду у другому читанні. Він нагадав, що чинний закон був прийнятий ще 1996 року.

За його словами, в інституті амністії залишається багато спірних питань. Наприклад, звільнення від кримінальної відповідальності з припиненням всіх кримінальних справ і справ, розглянутих судами, або звільнення амністованих від додаткових видів покарань незалежно від їх виконання.

В.Швець вважає, що зміст законів про амністію, прийнятих протягом останніх десяти років, вимагає концептуального і техніко-редакційного удосконалення.

Голова Комітету також зазначив, що сьогодні звільнення особи від кримінальної відповідальності відбувається без визнання її судом винною у скоєнні злочину, тобто фактично відсутня передбачена Конституцією і Кримінальним кодексом обов’язкова форма державного засудження особи, що вчинила злочин. Тому прийняття таких законів викликає справедливе обурення законослухняних громадян, які звертаються до Комітету зі скаргами з цього питання.

Зокрема, неабиякий резонанс в країні викликало застосування амністії до осіб, які визнані винними у вибуху газу у житловому будинку в м. Дніпропетровську, в результаті якого загинуло понад 20 осіб.

“Подібне відношення з боку держави невиправдане з позиції гуманізму, така гуманність не сприяє виправленню таких осіб, а, отже, не попереджає скоєння нових злочинів”, – сказав голова Комітету.

В.Швець також нагадав, що Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні. За нього проголосували представники майже всіх політичних сил, що свідчить про актуальність проблеми і її законодавче розв’язання сприятиме розвитку демократії в Україні, гуманізації законодавства.
Заступник Генерального прокурора Віктор Кудрявцев повідомив, що Генеральна прокуратура підтримує запропоновані зміни. За його словами, вони заслуговують на увагу, відповідають вимогам Конституції України, чинному кримінальному законодавству.

Однак, чинне кримінальне законодавство, крім застосування амністії, передбачає ще 28 видів звільнення від кримінальної відповідальності, котрі на рівні з амністією мають однакову правову природу і досить широко застосовуються на практиці. Зокрема, це і каяття, і примирення з потерпілим, і взяття особи на поруки, і зміна обстановки тощо.

В.Кудрявцев зазначив, що необґрунтоване закриття кримінальних справ шкодить боротьбі із злочинністю, дозволяє злочинцям уникнути покарання, обмежує права та законні інтереси осіб та порушує принцип справедливості. За його словами, до вирішення питання слід підходити комплексно.
Народний депутат Валерій Бевз зазначив, що у чинному законі багато протиріч, які потребують виправлення. Головним, на його думку, є те, що акт амністії застосовується в Україні як благодійний акт і перетворився на певну систему. В.Бевз вважає за необхідне чітко розмежувати акт амністії і акт помилування.

Під час обговорення вони висловили низку зауважень і пропозицій, які будуть використані Комітетом під час підготовки законопроекту.

Елеонора Гройсман, Президент Української незалежної ради єврейських жінок, поставила запитання щодо застосування амністії у відношенні жінок.

Жінки важче ніж чоловіки витримують перебування в місцях позбавлення волі. Крім, того, вони майже повністю втрачають зв’язки з рідними й близькими за час перебування в місцях відбування покарань. Жінки, що відбувають покарання, в більшості дітородного віку. Й після виходу на волю по закінченню строку утримання за гратами, вони зовсім відірвані від соціума й дуже уразливі.

В.Швець відповів, що амністія до всіх засуджених застосовується однаково, без уваги на стать. Й нова редакція Закону “Про застосування амністії в Україні” не передбачає ніяких пом’якшень стосовно жінок.

Під час підготовки проекту Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності проаналізував міжнародний досвід застосування амністії і з’ясував, що так як в Україні, амністія ніде не застосовується.

Але не можна не зазначити,- вважає Елеонора Гройсман, що в нашому хворому суспільстві є набагато більше факторів, що штовхають людей на злочин.А також не можна порівнювати умови, в яких знаходяться українські засуджені з умовами європейських місць позбавлення волі.